НовиниКомпаній

Визнання недійсним правочину, що порушує житлові права дитини

16.11.2019 / 10:00
859
+A
-a

Визнання недійсним правочину, що порушує житлові права дитини

Відповідно до частини шостої статті 203 Цивільного кодексу України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Згідно з частиною другою статті 177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Пунктом 4 статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, визначає Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2940цс15 та від 10.02.2016 у справі № 6-3005цс15 передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору.

Такий висновок підтримано і Верховним Судом (постанова від 07.11.2018 у справі № 391/11/17).

Верховний Суд при вирішення спорів такої категорії зазначає, що правочин, вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин:

- суперечить правам та інтересам дитини;

- звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини;

- зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення; порушує гарантії збереження права дитини на житло (постанова від 08.08.2018 у справі № 202/5268/15-ц).

У справі № 391/11/17 про визнання недійсними договору купівлі-продажу житлового будинку ВС зазначив, що суди повинні виходити з того, чи мали неповнолітні діти право користування спірним будинком на момент укладення договору купівлі-продажу, та чи порушено внаслідок відчуження житлового будинку їх немайнові права (право користування зазначеним житлом). Довідка, яка містить інформацію лише щодо місця реєстрації та проживання позивача-матері дітей, що не є беззаперечним доказом проживання в спірному будинку неповнолітніх дітей (постанова від 07.11.2018).

Під час розгляду справи № 751/1049/16-ц ВС зауважив, що заборона вчинення правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування стосується лише батьків неповнолітньої дитини, а тому визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідач (двоюрідна баба дитини), як особа, що мала намір відчужити квартиру, якою користувалася малолітня дитина, зобов`язана була отримати дозвіл органу опіки та піклування на її відчуження (постанова від 15.08.2019).

У справі № 753/8931/16-ц про визнання договору купівлі-продажу недійсним ВС вказав на те, що наявність у власності матері дитини іншого житла у даному випадку не має правового значення, оскільки згідно з обставинами, встановленими рішенням суду дитина колишнього подружжя, постійно проживав і мав право користування саме спірною квартирою, що визнавалось і батьком дитини, який здійснив відчуження указаної квартири без дотримання вимог законодавства (постанова від 20.02.2019).

Досить поширеним є покликання позивачів на порушення житлових прав дитини у позовах щодо визнання недійсними договорів іпотеки. У таких справах ВС вказує на те, що при вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки необхідно в кожному конкретному випадку перевіряти у дитини наявність права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання; враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору; з'ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки. Якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій (постанова від 10.12.2018 у справі № 760/17168/15-ц).


Посилання на судові рішення:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78110293
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75970052
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83819740
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80017457
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78589287

адвокат Богуцька Людмила Павлівна


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика