Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Доповідь Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда: популістський націоналізм ставить під загрозу права людини і безпеку в Європі

29.04.2016 / 09:22
12254
+A
-a

Доповідь Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда: популістський націоналізм ставить під загрозу права людини і безпеку в Європі

В річній доповіді Генерального секретаря Ради Європи Турбйорн Ягланд зазначається, що права людини, демократія і безпека знаходяться під загрозою на всьому континенті.

«Останні 12 місяців спостерігається погіршення ситуації з безпекою в Європі. Нещодавні теракти шокували наших суспільств. Нескоординовані заходи реагування на кризу мігрантів понесли хаос на наших кордонах. Міцний мир досі не був забезпечений на сході України. Недавнє відновлення військових дій у Нагірному Карабасі нагадала нам про те, як швидко заморожені конфлікти можуть відтанути.».

«В даний час Європа стикається з низкою серйозних викликів, включаючи тероризм, міграцію і конфлікти. У багатьох місцях ця ситуація успішно використовується націоналістами і популістами, що підриває довіру до державних і європейських інституцій», - зазначив Генеральний секрета.

«В поєднанні з економічною невизначеністю, такі умови створюють зручний ґрунт для націоналістичних і ксенофобських рухів, які грають на настроях громадськості», - зазначив Генеральний секретар Ради Європи.

«У той же час в законодавствах і практиці наших держав-членів існує ще багато серйозних прогалин, все частіше обмежуються основні права людини, серед яких свобода вираження думок, свобода зібрань та повага до приватного життя».

«Це не тільки неправильно - це також небезпечно. Якщо ми не відстоїмо наших демократичних принципів і не будемо вирішувати наші проблеми при повному дотриманні прав людини, то ситуація буде тільки гірша».

Незалежність і неупередженість системи правосуддяу Європі є важливим напрямом доповіді, у якій підкреслюється політичне втручання, корупція і невиконання судових рішень серед сфер, що викликають заклопотаність. Крім того, секретар Ягланд зазначає про «небезпечну тенденцію до законодавчого націоналізму», бо держави ініціювати закони, які суперечать міжнародним стандартам, зокрема, щодо поводження з мігрантами та біженцями.

Доповідь складається з п’яти розділів: (1) ефективна, неупереджена і незалежна судова система; (2) свобода слова; (3) свобода зборів та свобода асоціацій; (4) демократичні інститути (розкриті питання вільних та справедливих виборів, функціонування демократичних інститутів, вертикального поділу влади та ефективного управління); та (5) інклюзивнісуспільства (де піднімаються питання соціальних прав, недопущення дискримінації, інтеграції мігрантів, ролі освіти і культури для демократії та інші).

У доповіді також підкреслюється, що майже половина з 47 держав-членів Ради Європи не можуть гарантувати безпеку журналістів, вказуючи на те, що ситуація погіршилася в минулому році зі збільшенням фізичних атак і знищення майна.

Різноманітність ЗМІ вважається незадовільною у 26 державах-членах і проблеми були виокремлені щодо втручанням в медіа-контент. Свобода слова в Інтернеті є ще однією ключовою проблемною областю.

Також були розглянуті процеси люстрації у різних державах. Порівнюється ситуація з прийняттям люстраційних законів в Україні
з ситуацією у Словаччині у 2014 р. Слід вказати, що Венеціанська комісія відзначила, що люстрація повинна бути доповнена іншими засобами забезпечення і зміцнення належного врядування та верховенства права, таких як кримінальне переслідування осіб, відповідальних за тяжкі злочини, у тому числі злочинів проти людяності, а також проведення структурних реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права, боротьба з викоріненням «кумівства». Люстрація може служити доповненням до цих дій іншим способом в екстремальних ситуаціях, але вона ніколи не повинна замінити їх, і також заходи люстрації не є найбільш підходящим засобом для боротьби з корупцією.

Зазначається, що можливі моделі для системного оновлення суддівського корпусу в Україні, були досліджені в зв'язку з розробкою конституційних поправок і ряд зауважень Ради Європи були прийняті до уваги, щоб протистояти небезпеці, що неминуче тягнуть за собою такі дії.

Особливу увагу приділяється правовій перевантаженості національної системи права. Так, докладні правові рамки з питань захисту не є корисними, якщо вони самі не застосовуються. Дійсно, в деяких випадках складність процедур, описаних у рамках правової системи може стати перешкодою для ефективного правозастосування. Прості і чіткі правила допомагають протистояти ризику суспільної недовіри до судової системи, що неминуче створює хронічна відмова органів. Невиконання рішень національних судів як і раніше є серйозною проблемою в Російській Федерації та в Україні.
В Україні, закон, який гарантує виконання судових рішень, вступив в силу в 2013 році (через дев’ять років після того, як Європейський суд з прав людини прийняв пілотне рішення Zhovner проти України), але це навряд чи буде забезпечувати реальний вплив на виконання судових рішень, поки державні органи не можуть збільшити витрати в державному бюджеті на ці цілі.

Також зазначається на небезпеці для журналістів в Україні, а саме: «Насильство являє собою серйозну загрозу саме по собі, але зі слабким або неіснуючим переслідуванням винних, словесні образи журналістів і розповсюдження використання політично цільових в’язниць додає до цього, і створює культуру безкарності, де журналісти побоюються звітності щодо спірних питань».

Неупереджений доступ до засобів масової інформації політичних партій, відсутність незалежності журналістів, випадки залякування журналістів, прозорість власності ЗМІ і незбалансоване висвітлення в ЗМІ підриває принцип рівності виборчого права і залишаються питання, що викликають заклопотаність в Азербайджані, Албанії, Республіки Молдова, Україні і Туреччині. Політичне насильство в тому числі насильницька риторика і фізичне насильство щодо кандидатів і політичних партій спостерігається  і в Туреччині і в Україні.

«Зміни до виборчого законодавства менш ніж за один рік до виборів і складна нормативно-правова база підривають довіру до виборчого процесу в Україні» - вказано в Доповіді.

Окрему увагу приділяється захисту журналістів та медичного персоналу під час збройного конфлікту неміжнародного характери чи в ситуаціях напруження. Так, журналісти або медичний персонал - останній чітко ідентифікувати по їхньому одязі - також стали жертвами надмірного застосування сили проти них під час виконання ними їхніх функцій у деяких державах (Азербайджан, Туреччина і Україна).

Але є й позитивні моменти, так в доповіді відзначається, що в Україні було прийнято законодавство, яке буде реформувати державні ЗМІ, забезпечуючи їхню редакційну незалежність vis-à-vis органів державної влади.

Щодо свободи зібрань та асоціацій вказується, що в Україні, за відсутності закону про свободу зібрань, місцеві органи влади і суди мають різні точки зору щодо застосовності  Наказу № 1988, який сам по собі не відповідає Конституції 1996 року.

Вказано, що в Україні поляризація політичного клімату перешкоджає більшості і опозиції від знаходження консенсусу про конституційні поправки, які мають важливе значення для просування держави вперед.

Позитивним є те, що Вірменія і Україна приступили до проведення реформ, спрямованих на укрупнення і заохочення співробітництва між муніципалітетами.

Зазначається, що є й інша тенденція - заклик до подальшої регіональної децентралізації у декількох частинах Європи. У деяких держав, таких як Іспанія, Сполучене Королівство і Україна, питання про можливе відокремлення регіонів піднімається. У той час як такі виклики, звичайно, не нові, якщо належним чином не врегулювати їх, вони можуть бути серйозною загрозою для демократичної безпеки. Отже, подальша передача повноважень і ресурсів регіональним органам влади, можлива на асиметричній моделі та може бути рішенням проблем, що виникають в деяких державах, наприклад, в Україні.

У доповіді наводяться приклади з держав-членів і ряд запропонованих Радою Європи ініціатив, включаючи новий план дій з питання про незалежність і неупередженість судової системи, набір загальних стандартів для держав-членів про блокування і фільтрування інтернет-сайтів і планується «кодифікація» існуючих міжнародних стандартів, передової практики і рекомендацій, що стосуються масового спостереження.

У плані дій виокремлюють три напрями діяльності: (1) збереження і зміцнення судової системи в своїх відносинах з виконавчою та законодавчою владою; (2) захист незалежності окремих суддів держав та забезпечення їхньої неупередженості; та (3) посилення незалежності прокуратури.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика