Колонка редактораdonum auctorisСудова реформа в Україні: ціна незалежності

Судова реформа в Україні: ціна незалежності

15.12.2019 / 11:20
1865
+A
-a

Судова реформа в Україні: ціна незалежності

Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у наступні покоління важливу інформацію, корисно. Переді мною мемуари колишнього (у 80-ті роки 20-го століття) військового прокурора Полярнинського гарнізону полковника юстиції Токара В.В. «Часи не обирають. Записки військового прокурора». 

У своїй розповіді про складні стосунки з командуванням Північного Флоту щодо забезпечення законності у військових колективах в умовах партійного підходу до розуміння сутності законності, Віталій Васильович навів спогади голови військового трибуналу Північного Флоту про розглянуту ним справу за фактом загибелі підводного човна з численними жертвами серед військових і спричиненням значної матеріальної шкоди. До кримінальної відповідальності притягувався командир підводного човна, якого військовий трибунал виправдав, оскільки не було встановлено причинного зв’язку між діями чи бездіяльністю, що зазначалося в обвинуваченні, та наслідками, а командир був визначений фактично як особа, яка має бути покараною, лише в силу зайняття посади. Факт достатньо відомий. 

Проте важливо інше – на грізні окрики командувача Північним Флотом, відомого військового воєначальника, після винесення виправдувального вироку, голова військового трибуналу заявив, що така поведінка командувача є недоречною, оскільки він не є підлеглим командування, а діє відповідно до закону. На запитання адмірала про те кому підпорядковується керівник військового суду, той з гідністю відповів – правосуддю. 

Виправдувальний вирок після його оскарження військовою прокуратурою був залишений у силі Верховним Судом, жодних наслідків для себе військові судді, які виносили цей вирок, у тому числі голова військового трибуналу не мали. Можливо, хтось скаже, що це випадок. Можливо. Я пригадую своє перше, а тому досить сильне враження від стосунків голови районного суду в Одесі і прокурора району на початку вісімдесятих років минулого століття, коли проходив практику у прокуратурі району і пізнавав направду особливості прокурорської діяльності, обираючи майбутній професійний шлях. Враження. яке переросло у переконання, було таким – голова суду буде діяти відповідно до закону, про що б його не просив прокурор або ж інші особи і які б доводи не наводили. 

Для нас було зрозуміло, що справи до суду мають бути підготовлені якісно, а доказування вини, встановлених слідством обставин злочину – це не обов’язок суду. Далекий від думки, що лише я сприймав у такий спосіб судову діяльність і так її оцінював. Мені скажуть, що були й інші приклади. Були. Було партійне ставлення до законності, чого ніхто не може спростувати, але мені, як багатьом, хто бачив чимало у житті, є з чим порівнювати сьогоднішній стан правосуддя.

Незалежність – основа правосуддя. Це перша і необхідна умова забезпечення справедливості, реалізації принципу верховенства права. В умовах відсутності незалежності суддів ми не можемо стверджувати про винесене суддею рішення, як його рішення, що засноване на законі, совісті, справедливості. Англійське правосуддя є еталонним не тому, що судді знають краще право, хоча безумовно вони знають і розуміють право, а насамперед через незалежність судді від будь-якого стороннього впливу.

У ті старі часи суддею не могла стати особа, яка не була членом правлячої партії. Очевидно, що через партійність і формувалася професійна правова культура судді. Часто виникає питання - членами якої партії нині є ті судді, які не здатні реалізувати принцип незалежності у своїй діяльності? Таких суддів нині, на жаль, багато, досить багато. Питання ніби безпідставне, якщо формально. А якщо по суті – так чи інакше виявляється зв’язок судової влади з правлячою партією, навіть не з партією, а з владною силою, яка тисне і протискує необхідні для влади рішення. Механізми тут різні, але зводяться до прикритого або ж неприкритого «видавлювання» тих чи інших рішень попри законність, попри верховенство права, попри незалежність судді. Важко у сучасних умовах судді бути незалежним у своїй діяльності – або ж виникає питання про доброчесність (часто справедливо), або ж спровокують порушення чи скарги, або ж розпочнуть люстраційні процеси, або ж започаткують конкурси з незрозумілою методикою оцінки, або ж реалізують проекти щодо скорочення та реформування судів з новими призначеннями та переведеннями, або ж приймуть рішення про зменшення зарплатні та довічного утримання і це - лише відомі нам варіанти впливу. Залишаються невідомі – телефонне (нині – кабінетне) право та корупційний чинник, який працює у сукупності з іншими зазначеними варіантами впливу. 

Отже, чи може український суддя бути незалежним? Першим, хто має відповісти на це запитання є влада: президентська, законодавча, виконавча, наступним – правоохоронці і прокурори у своєму ставленні до суду, далі – адвокати і юристи у своєму розумінні обґрунтування і формування правових позицій, а потім – усе суспільство. Незалежність суду в усіх проявах судової реформи, яка проводилася попередньою владою і яка проводиться нинішньою владою, має свою ціну і ціна є занадто високою – людська доля і доля держави, наша з Вами, доля. Чи не є необхідністю ідеологам і виконавцям так званої судової реформи озирнутися і запитати себе про майбутнє, про формування суддівського корпусу української держави, яка все ж має бути відповідно до конституційних положень і суверенною, і демократичною, і соціальною, і правовою державою. Готуючи відповідь на це запитання, варто дослухатися до висловлених нещодавно порад Венеціанської комісії (Європейської комісії за демократію через право) з приводу останніх рішень української влади стосовно судової реформи. Потім необхідно буде запитувати кожного суддю про його ставлення до незалежності, але – лише потім, оскільки саме так і буде вирішено це надскладне і надважливе питання.

Павло Богуцький

Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Лютий 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13
13.02.2020 12:00:00 - Lviv Legal Criminal Talks
14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 1
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика